8 клас, ДН 08.04

Шановні батьки і учні 8 класу!

Ми з вами продовжуємо дистанційне навчання!

(зарубіжна література)

Середа, 8 квітня

1.Дайте письмово відповіді на питання:

- Які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього твору?

- В чому полягає новаторство Мольєра?

- Що висміяв Мольєр у комедії?

2.  «Пазли»

(З'єднати героя з його характеристикою)

Журден                                                  Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант                                                  Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден                                          Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання
Ков'ель                                                   Тип сварливої дружини
Клеонт                                                   Тип міщанина, втілення марнолюбства

3. Опрацюйте інформацію 

↓↓↓↓↓↓

Пан Журден прагне до пізнання, він наївний, готовий до зради дружини заради самоствердження, грубий емоційний. Він соромиться свого міщанського походження і будь – що прагне одержати дворянський титул. У бутафорському зображенні Журдена та його світу Мольєр висміює вади аристократичного суспільства. Маска дворянина, незважаючи на всі його зусилля, так і не стає справжнім обличчям.

Журден намагається потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність».

Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд: увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству.

З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає. Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у «великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної дочки заради аристократичного звання.

Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим, сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д. Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка, що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден, хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони втратили будь-яке уявлення про честь і совість.

4. На основі вивченого матеріалу, створіть письмову характеристику пана Журдена.